Офіційний сайт Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2

14 вересня в рамках Районної спартакіади школярів відбулися зональні змагання з футболу серед учнів Лохвицьких шкіл. Цього дня на міському стадіоні «Колос» зустрічалися команди Лохвицьких ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та №3 і команда гімназії №1.
За жеребом перший матч проходив між учнями другої і третьої школи. Оновлена команда нашої школи побудувала гру від оборони та успішно протидіяла швидкісним, технічним суперникам, час від часу створюючи напругу біля воріт противника. Наші хлопці чітко виконували настанови свого тренера Канюка В.І.  і закінчили гру з рахунком 0:0.
То ж доля двох путівок до фінальної частини вирішувалася в єдиноборствах з командою гімназії №1. Обидві загальноосвітні школи нічого не змогли протиставити гімназистам. Злагоджений та добре тактично підготовлений колектив під керівництвом учителя фізичної культури Яблунівського В.М. без особливих зусиль довів обидві гри до перемоги і завоював першу путівку до фіналу змагань. На жаль, участь другої команди вирішилася в заочному протиборстві між ЗОШ №2 та ЗОШ №3, де, за кращою різницею забитих і пропущених м’ячів перевагу отримали підопічні Залужного В.О.

Чекаємо наступних змагань та турнірів.

                                                                  Шульга Ярослав, Лохвиця, 14.09.2016 р.

Сценарій урочистої лінійки відкриття Малих Олімпійських ігор

В.1 Доброго дня, дорогі учні, вчителі, гості! Вітаємо усіх на відкритті Малих Олімпійських ігор!

В.2 І зичимо вам успіхів, спортивних перемог та гарного настрою!

В.1 Можливо саме сьогодні ми станемо свідками народження майбутніх чемпіонів

В.2 Увага! Лінійка, присвячена відкриттю Малих Олімпійських ігор, оголошується відкритою

Право підняти Олімпійський прапор надається: Портяному Івану та Гармаш Надії

В. 1 На змагання прибуло 12 команд

Команди, струнко! Капітанам команд приготуватись до здачі рапортів!

Команди оголошують назву та девіз

В.2 Усім командам бажаємо перемоги. Нехай кожного з вас супроводжує олімпійське гасло – «ШВИДШЕ – ВИЩЕ – СИЛЬНІШЕ»

В.1 На нашу лінійку прибули наймолодші школярі. Тож давайте запросимо їх до слова!

1. 1.Не можемо прожити ні дня без спорту! Нам сонце світить з висоти! Досягнемо ми всесвітнього рекорду!

І збудуться всі мрії й надії мої!

1. 2.Хто здоровий , той сміється Все йому в житті вдається Він долає всі вершини

Ц,е ж чудово для людини

1. 3.Хто здоровий , той не плаче

    Жде в житті його удача

    Він уміє працювати

    Вчитись і відпочивати

1. 4.Якщо хочеш буть здоровим

    А не зовсім навпаки,

     Йди сміливо і записуйсь

     У спортивнії гуртки

     Кращі стануть чемпіонами

     А здоровими усі!

1. 5.Нехай добро і сила

    Живе у кожному із нас

     Нехай здоров’я, щастя й сміх

     Ніколи не залишить нас

1. 6.Всюди друзів ми знаходим

     З ними як одна сім’я

     Але нам без друга – спорту

     Не прожити ані дня

Пісня на мотив « Наш сосед»

Фізкультура , спорт, здоров’я – Речі кожному потрібні. Бути сильним і здоровим – Це найбільша радість в світі! Спорту день і фізкультури Зустрічаємо ми радо. Мріє мама, прагне тато, Щоб здоровим росло чадо!

Якщо будеш спорту вірним, То хвороби не пізнаєш. Завжди будеш ти веселим

І в навчанні не відстанеш

Ми сьогодні всіх вітаєм молодих, завзятих,юних! Будьте сильні, будьте гарні! В цьому спорт вам допоможе!

В.2 Друзі! До нас завітала незвичайна гостя! І ми запрошуємо її до слова

Феміда: Вітаю вас, дорогі діти і шановні гості. Ви мене впізнали? Я богиня правосуддя Феміда. Прийшла до вас із самої Греції. Там мене всі знають і поважать, бо я допомагаю людям усувати чвари, суперечки, судити змагання. А роблю я це завжди мудро і об’єктивно. Ніхто не залишається ображеним. Ось і сьогодні, дізнавшись, що у вас відкриття великого свята – Олімпіади, я вирішила неодмінно побувати й оцінити ваші змагання. Із собою я принесла символічний Олімпійський вогонь, який символізує початок Олімпійських ігор! Нехай цей факел буде символом ваших нових звершень та перемог! Вогонь Малих олімпійських ігор запалити!

Запалення Олімпійського вогню

За стародавньою спортивною традицією., яка прийшла до нас із Греції, усі спортсмени дають присягу. Зараз ви повторюватимете її за мною:

«Я обіцяю дотримуватись правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім’я слави спорту та честі наших команд»

Бажаю вам успіхів і перемог! А мені вже пора. Дружіть зі спортом! Займайтеся фізкультурою! Зміцнюйте своє здоров’я! До нових зустрічей!

В.1 Про план проведення Малих Олімпійських ігор та їх етапи повідомить вам Віктор Ігорович.

(Проходять змагання, підводяться підсумки)

Спортивні змагання

• Човниковий біг (5-11 класи; 2 хлопці, 2 дівчини)
• Підтягування (5-11 класи; 2 хлопці)
• Стрибки у довжину ( 1 хлопець, 1 дівчина, 5-11 класи)
• Естафета (5-11 класи; 2хлопці, 2 дівчини)
• Веселий футбол (11-10 класи)

Яскраве сонце, радісні усмішки, веселий гомін на подвір’ї школи – це прикмети того, що сьогодні 1 вересня, День знань, Перший дзвоник. Щороку в цей день тисячі хлопчаків і дівчаток йдуть до школи, поступаючи вперед на один крок в своєму житті. Серйозні і трішки сумні майбутні випускники чекають осторонь початку свята, а розгублені першокласники міцно тримають за руки своїх батьків.  Для когось це початок чогось нового в житті, а для декого – вихід на фінішну пряму дороги знань.

 Ось і Лохвицька ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 радо зустріла своїх вихованців, їх батьків та гостей свята. Традиційне вітання директор школи Панченко Людмила Миколаївна розпочала зі слів подяки батькам за їх терпіння, розуміння та допомогу,  учителям за – самовіддану працю, учням – за успіхи в навчанні, любов до школи. Прості та сердечні побажання на наступний навчальний рік торкнулися серця кожного з присутніх. Також шкільну громаду зі святом привітали керівник аппарату Лохвицької РДА Власенко А.М., секретар Лохвицької міської ради Даценко Т.В. та методист відділу освіти Тарапата В.С. Дуже приємно, що у цей важкий для країни час міська влада знайшла можливість привітати першокласників подарунками. І не менш приємно було малятам  отримати привітання та подарунки від нашого земляка міністра аграрної політики та продовольства України Кутового Тараса Вікторовича.

 Не обійшли увагою і педагогів та працівників школи. Цього року за плідну роботу Лохвицька райдержадміністрація відзначила учителя української мови та літератури Гресь Людмилу Василівну та директора пришкільного оздоровчого табору “Сонечко” Дерев’янко Антоніну Василівну. Отримуючи грамоту за добросовісну працю та якісну підготовку школи до нового навчального року директор школи наголосила:”У цьому не тільки заслуга адміністрації школи, а й невтомна праця учителів та працівників школи але, мабуть, найбільша – батьків наших чудових учнів, які, нехтуючи власним проблемами, вклали в ремонт школи часточку своєї душі.”

 Шкільне подвір’я заполонили пісні, побажання учителів та батьків, різнобарв’я квітів. Пролунав Перший дзвінок. Це почався новий 2016-2017 навчальний рік. Зі святом нас.   

Герої…, нехай навіть забуті

(образок)

         Бездонні і такі сумні  – перше, що спало на думку, коли побачила бабусині очі. Старенька захоплено дивилась святкування Дня Перемоги в Росії, раділа і плакала , згадувала страшний 41-й. Я випадково перемкнула канал. Там Хрещатик. Нещасні старенькі уже з ненадто гордими обличчями крокують вулицями. Медалі на грудях гойдаються непідйомним тягарем. Потім біля Вітчизни-матері шикуються в черзі, щоб отримати тарілку польової каші та огірок. Так вітають ветеранів Великої Вітчизняної у нас, в Україні. Бабуся не мовила ані слова. Просто дивилася. Збентежена і налякана.

– Іване, ти це бачив? Ти тільки глянь, який сором. Дожилися. Ми за них під кулі йшли. Це така подяка?

Дідусь мовчав…хіба ж він міг щось сказати. Мову йому відібрало ще на війні. На тій війні, чужій, не нашій – він перестав говорити і ходити.

Дідусь був партизаном. У 43 році, коли фашисти їхали в село, він підірвав міст – єдину дорогу. Тоді загинуло не мало німців, а односельці виграли час, аби належно підготуватися до небажаних гостей. Там, біля мосту, залишились обидві ноги.

Але ніколи не пошкодував. Він став героєм. Героєм для односельчан, для бабусі, для мене. Таких у тій війні було багато. Чи не кожен готовий був віддати життя за вільну Україну. І віддавали: підривали потяги, йшли в підпілля, кидались під танки…

40 тижнів. Саме стільки військові дії тривали на території України, загинули мільйони людей. І всі вони герої. Відомі, невідомі, і нехай навіть тепер забуті.

Заславець Руслана, учениця 11 класу