Суспільно-виховні засади діяльності
ДЮО «Країна Веселкова»
Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Переглянути презентацію
Бурхливі реалії сьогодення по – новому загострюють проблему впровадження педагогічних інновацій у навчально – виховний процес загальноосвітньої школи. Переосмислення реального життя та його проблем вимагає нестандартного педагогічного бачення і впровадження нової парадигми в напрямі формування особистості, яка здатна до самовизначення, вміє орієнтуватися на суспільні, моральні цінності, усвідомлює свої прагнення, може успішно адаптуватися в сучасному світі швидкоплинних подій, є активним і відповідальним учасником розбудови української держави. Школа може допомогти дитині навчитися самостійно та успішно вирішувати різноманітні життєві проблеми, ефективно взаємодіяти в соціумі, будувати власну життєву перспективу. Отже, місія школи – дати дітям досвід життя в громадянському суспільстві з урахуванням сучасних соціально – політичних і соціально – економічних умов та орієнтирів на перспективи розвитку. Аналіз педагогічної практики Лохвицької ЗОШ №2 свідчить, що учні прагнуть бути освіченою, захищеною, розвинутою, успішною особистістю, вміти знаходити рішення будь-якої ситуації, вміти керувати своїм життям. 85,7% старшокласників визначили, що для майбутнього життя школа дала знання, і лише 8,5% – навчила самостійності. Саме тому учнівське самоврядування є активною формою організації навчально-виховного процесу, в центрі якого – дитина з її запитами та потребами. Таким чином, учнівське самоврядування – це форма організації учнівського колективу, яка забезпечує розвиток громадянських якостей учнів, соціалізації особистості в системі демократичних взаємин на принципах самореалізації, самоорганізації, самодіяльності.
У Лохвицькій ЗОШ №2, створено ДЮО «Країна Веселкова», яка і є органом учнівського самоврядування школи. Мета роботи педагога-організатора з учнівським самоврядуванням полягає у тому,щоб виховати у школярів активну життєву позицію, сформувати навички участі в демократичному управлінні суспільством через діяльність в учнівському самоврядуванні.
Для ефективної роботи педагога-організатора з активом необхідні відповідні умови.
По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами.
По-друге, залучення членів активу до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.
По-третє, надання членам активу реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен його член.
По-четверте, підбір до активу найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени активу мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов’язків.
По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільне корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.
По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.
По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.
По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок.
По-дев’яте, систематичне звітування членів активу перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.
Кандидатури до учнівського активу школи детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов’язки і, отже, їм виявлено довіру.
Які б функції не виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.
Особливу увагу в роботі з активом ми звертаємо на вміння аналізувати поведінку і вчинки тих, хто часто порушує дисципліну і шкільний режим. Він повинен замислюватися над причинами їх пасивного ставлення до навчання і праці. Водночас наголошуємо , що завдання кожного активіста — допомагати таким учням, спираючись на їхні позитивні якості, залучати їх до громадського життя колективу.
У нашій школі висока управлінська культура забезпечується передусім дотриманням членами активу таких правил:
1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш — не буде ідей.
4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно — повтори.
5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно. і; 6. Чітко втямиш — краще зробиш.
7. Погодився легко — не означає сприйняв глибоко.
8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.
9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.
11. Будь-яке діло вінчає результат. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.
12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
13. Твори, фантазуй сміливіше — шукай шляхів виконання рішень.
14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
15. Прийняв рішення — виконуй! Доручив іншим — довіряй! Довіряючи — перевіряй! Перевіряючи — допомагай! Допомагаючи — не підміняй!
Співпраця керівництва школи з учнівським активом передбачає: відмову від адміністративного характеру управління: замість того – повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.
Поле дії учнівського активу у Лохвицькій ЗОШ №2 найрізноманітніше – це забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підручників, економного використання води, електроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій молодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фестивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудових загонів старшокласників; надання допомоги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.
Під час роботи з членами активу дотримуємося таких правил:
– якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терпимості;
– якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі;
– якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;
– якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими;
– якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти;
– якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності.
Найактуальнішим напрямком роботи педагога-організатора є робота з активом , яка здатна виховати в учнів самостійність, комунікабельність, креативність та лідерські якості.
Відеонавчання – ідея далеко не нова і свого часу була дуже поширена в Радянському Союзі при підготовці фахівців специфічних професій: танкістів, пілотів, інженерів, космонавтів. Тобто в тих галузях, де застосовувалися значні матеріально-технічні ресурси або їх необхідна кількість була недостатньою чи обмеженою. Наприклад, ще в 30-х роках XX століття відеоуроки застосовували для навчання пілотів літаків в Радянському Союзі і фашистській Німеччині. Були створені студії для зйомок навчальних фільмів (Центрнаучфільм, Київнаучфільм, Лєннаучфільм, Союзвузфільм). У 60х – 80х роках в СРСР університетські лекції періодично транслювалися по телебаченню.
Цікаві факти про книги
