Екологія спілкування

                   Про екологію говорять всі. Екологія планети, природи, виробництва і екологія спілкування.
Під час карантину усі  пройшли випробування на міцність міжособистісних стосунків. З’ясувалось, що у спілкуванні з рідними та друзями у нас було немало проблемних моментів. Як перейти до екологічного спілкування,  що це взагалі таке?
Екологія у психологічній площині означає безпеку та захист особистих кордонів людини.
Ми вибудовуємо екологію в наших відносинах, тобто робимо ці відносини більш прозорими та не травматичними як для нас самих, так і для людини з якою налагоджуємо відносини. Ми вчимось правильно спілкуватися не травмуючи  співрозмовника. Ця комунікація побудована на деяких принципах.

 

 

Основні принципи екологічного спілкування:

1.Любити себе
Мається на увазі безумовна любов, не потрібно плутати це з егоїзмом.

Любов до себе – це дати розуміння собі, що я такий, який є і заслуговую любові до себе, незважаючи ні на що.

Часто в сім’ях будуються відносини, коли дитина намагається завоювати любов до себе якимись діями(я щось роблю, мене хвалять – значить люблять).

Коли діти виростають, потрібно відходити від цієї моделі і любити себе за те, що ти є, таким, який ти є. Оточення  відчуває твоє відношення до себе і відповідно ставиться до тебе.

2. Щиро говорити про власні бажання та потреби.

Чому інколи ми забуваємо про це просте правило?

Ми можемо самі не завжди знати, чого хочемо насправді. Нам здається, що це очевидно й інша людина сама про це здогадається (насправді ні, навіть найочевидніші речі для нас можуть бути цілковитою таємницею для інших).

Що з цим робити?

Важливо дійсно знати, чого ми хочемо. Час від часу робіть собі невеликі перерви “на себе”, щоб сповільнитись і відчути, чого вам хочеться.

Домовленості. Якщо щось має для вас значення, наприклад, щоб людина подзвонила або повідомила вам про щось, домовтеся про це наперед. Спочатку може бути важко, незручно, можливо, соромно і ніяково от так прямо заявляти про себе і свої бажання, але це значно збільшує ймовірність того, що ви таки отримаєте бажане.

Наприклад, вам пропонують піти на виставку, ви погоджуєтесь, а потім нудитися на ній, бо насправді не дуже й хотіли на неї йти. Що можна було зробити? Отримати запрошення піти на виставку – зупинитися, щоб зрозуміти, що насправді, ви хочете не на виставку, а в кіно – ввічливо, але щиро сказати про це іншій людині, а далі разом вирішувати, можливо, кінцевим рішенням взагалі буде прогулянка в парку або боулінг. Тож прислухайтеся до себе та бережіть ваш вільний вибір.

3.Розуміти та позначати свої особисті кордони

Дуже важливо в спілкуванні враховувати кордони один одного. І перш за все, захищати особисті кордони (розуміти, що для мене важливо, комфортно, в пріорітеті в даний час ).

Психологічні кордони особистості містять в собі переконання, почуття, цінності, бажання, обмеження, особисту думку, здібності, рішення, дії.

Ці кордони можуть бути схожими на високий кам’яний паркан з колючим дротом. А можуть бути відсутні зовсім – всі двері будуть відкриті. Межі можуть видозмінюватися залежно від контексту і оточення, ставати міцними для одних людей і бути абсолютно розмитими для інших.

Людям зі слабкими межами складно відмовити комусь, сказати «ні». Вони відчувають відповідальність за почуття інших. Часто такі люди живуть з відчуттям проживання не свого життя, адже всі рішення приймаються ними виходячи з того, що про них подумають інші.  Уміння сказати «ні» вагоме в екологічному спілкуванні. Це «ні» повинне бути важливим для вас, ви повинні пояснити: чому в даний час ви не можете виконати прохання опонента і ні в якому разі ви не повинні робити те, що вам не подобається, не підходить під ваші принципи.

 Людині з жорсткими психологічними межами, навпаки, складно підпускати до себе близько інших через страх оцінки свого внутрішнього світу.Порушення особистих кордонів завжди призводить до конфліктів.

Уміння свої кордони створювати і захищати, звичайно, формується ще батьками. Але протягом життя кордони  можуть багато разів змінюватися.

Як і будь-який інший навик, вміння бачити і поважати свої і чужі кордони цілком може бути освоєно в будь-який період життя.

4.Поважати кордони партнера

Важливо не порушувати кордони партнера. Вміти слухати і бути готовим почути «ні» на свої прохання. Дуже часто в спілкуванні мають місце маніпуляції. Для екологічного спілкування це не допустимо. Маніпуляції – це хитрощі, в такому спілкуванні один ставиться зверхньо над іншим, вважає, що він розумніший і таким чином точно отримає те, чого вимагає.

І саме маніпуляції травмують людей. Якщо в одного співрозмовника не

 вибудувані кордони і він не може сказати «ні», ведеться на маніпуляції, тоді спілкування стає не екологічним, а травматичним.

5.Уміти співчувати

Мається на увазі емпатія, вміння співпереживати, коли ти бачиш людину і розумієш як вона себе зараз почуває.

Часто розповіді друзів, знайомих вислуховуються, але ніби вся інформація проходить мимо вух, ніби ми знаходимось  в дуже твердому «Я», не помічаємо про що вони говорять. Навіть коли чуємо, але не відчуваємо. Кожен повинен відчувати себе, але й так само ставитись до оточення.

6.Щиро та відверто проживати моменти своєї вразливості

Дуже добре, коли люди вміють проявляти вразливість. Наприклад: в тяжкі моменти, кризові ситуації, втрати, під час нездужання корисно показувати свою слабкість тим, хто поруч. Коли людина бачить, що тобі погано, а ти замкнений, відштовхуєш, не приймаєш допомоги, таким чином порушується екологія в спілкуванні. А насправді ти потребуєш допомоги. Не потрібно боятися бути слабким.

Бувають випадки, коли ти проявиш слабкість, а тебе відштовхнуть, напевно, партнер не готовий до екологічних відносин і дуже добре, що він показує це зразу, а не тоді, коли спілкування переходить на інший, важливіший для вас рівень.

         Отже, екологічне спілкування – це повага до себе, яка автоматично поширюється на оточуючих. Ви «фільтруєте» свої думки і почуття, уникаєте деструктивних виразів і формуєте стратегію особистої безпеки, а також безпеку тих, хто поряд з вами. Головне: дозволити собі бути собою, а іншим – бути іншими.

         Будьте щирими у прояві своїх почуттів, але завжди зберігайте при цьому дружелюбність. Проявляйте свої емоції та висловлюйте свою думку, будьте відкритими, але при цьому вибудовуйте свої особисті кордони.

Дбайте про екологію спілкування!

Опубліковано у Сторінка шкільного психолога. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.