Офіційний сайт Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2

Використання коштів у ІІІ кварталі 2018 року

План

 роботи методичного об’єднання учителів початкових класів

у 2019-2020 н.р. 

Засідання 1                                   28 серпня 2019 р.

Тема: Нова українська школа.

1. Аналіз роботи шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів і вихователів ГПД за попередній навчальний рік. (Лазука Н.П.)
2. Обговорення і затвердження плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів на 2019-2020 н.р. (Лазука Н.П.).
3. Обговорення ключових вимог Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (Лазука Н.П.)
4. Особливості організації освітнього процесу в початкових класах у 2019-2020 н. р.:

Продовження →

Відеонавчання – ідея далеко не нова і свого часу була дуже поширена в Радянському Союзі при підготовці фахівців специфічних професій: танкістів, пілотів, інженерів, космонавтів. Тобто в тих галузях, де застосовувалися значні матеріально-технічні ресурси або їх необхідна кількість була недостатньою чи обмеженою. Наприклад, ще в 30-х роках XX століття відеоуроки застосовували для навчання пілотів літаків в Радянському Союзі і фашистській Німеччині. Були створені студії для зйомок навчальних фільмів (Центрнаучфільм, Київнаучфільм, Лєннаучфільм, Союзвузфільм). У 60х – 80х роках в СРСР університетські лекції періодично транслювалися по телебаченню.

Незважаючи на високу ефективність (засвоєння відеоінформації із звуковим супроводом = 51% після першого ж перегляду, проти 9% для друкованого тексту і 17% для аудіозапису), дана методика не отримувала широкого розповсюдження до 2000-х років в основному з технічних причин:

• Дорожнеча і (або) невеликий обсяг записуваної інформації на існуючих в той час носіях (кіноплівка, відеокасети, магнітні дискети), а також складність і незручність їх використання (наприклад копіювання та перемотування на потрібне місце); громіздкість і малий термін служби носіїв.
• Складність експлуатації, незручність, дефіцитність і висока ціна відтворювальної апаратури того часу (кіноапарати, відеомагнітофони, слабкі персональні комп’ютери перших випусків, стаціонарні телевізори).

Поява і широке впровадження в наші дні великооб’ємних і недорогих носіїв інформації, таких як DVD і Blu-Ray, доступних програвачів для них, потужних персональних комп’ютерів і швидкісного інтернету відроджує інтерес до відеонавчання.

Поява дешевих фото і відеокамер, а також простих в освоєнні програм для монтажу відео, графіки, звуку і створення дво-тривимірної анімації призвели до того, що практично будь-яка людина може створити відеопосібник по темі, в якій вона компетентна (напр. відеокурс з рибної лові, з програмування, з природничих наук і т.д.).

В розвинених країнах виготовлення і продаж відеопосібників давно перетворився на домашній бізнес. Виклад матеріалу в них ведеться як правило не складною академічною мовою, а «на пальцях», що ще більше полегшує і прискорює засвоювання матеріалу.

Відеоурок, або відеодемонстрація все частіше використовується в загальній освіті, часто навіть стає одним із основних елементів при вивченні нового матеріалу, ознайомленні з новим ПЗ, їх функціями, можливостями, порівняльними особливостями ПЗ одного типу від різних виробників.

Саме поняття «screencast» було введено в обіг колумністом журналу InfoWorld  Джоном Уделл в 2004 році . Автор охарактеризував дану технологію як «відеоролики про софт, записані з мовним супроводом» . Втім, сам Джон Уделл не вважає себе винахідником чогось принципово нового: його роль полягала в «визначенні та розвитку напрямку, за допомогою експерименту та демонстрації» оточуючим можливостей скрінкастингу .

Термін «Screencam» в ужитку може використовуватися як альтернативна назва скрінкаст: спочатку так називалася одна з перших програм, які використовували технологію «записи з екрану».

Скрінкастінг (англ. screen – екран і англ. Broadcasting – передача, мовлення) – процес створення аудіо- та відеоінформації, що дозволяє передавати для широкої аудиторії відеопотік із записом того, що відбувається на комп’ютері користувача . Особливістю його є можливість задіяти одразу кілька «каналів сприйняття інформації»: зоровий, моторний і слуховий .

Скрінкаст (англ. screencast) – цифровий відеозапис інформації, виведеної на екран комп’ютера, також відомий як video screen capture (досл. «відеозахват екрану»). Часто супроводжується голосовими коментарями, виносним текстом, виділенням ключових фрагментів.

Для створення скрінкасту використовують не web-або відеокамери, а спеціальне ПЗ.

Що ж стримує учителя від створення відеоуроків:

• Бракує ідеї для відеоуроку (5%)
• На це потрібно забагато часу (37%)
• Не знає, яку програму застосовувати (22%)
• Не знає, як потім редагувати свій відеоурок36%)

Суспільно-виховні засади діяльності 
ДЮО «Країна Веселкова»
Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Переглянути презентацію

Бурхливі реалії сьогодення по – новому загострюють проблему впровадження педагогічних інновацій у навчально – виховний процес загальноосвітньої школи. Переосмислення реального життя та його проблем вимагає нестандартного педагогічного бачення і впровадження нової парадигми в напрямі формування особистості, яка здатна до самовизначення, вміє орієнтуватися на суспільні, моральні цінності, усвідомлює свої прагнення, може успішно адаптуватися в сучасному світі швидкоплинних подій, є активним і відповідальним учасником розбудови української держави. Школа може допомогти дитині навчитися самостійно та успішно вирішувати різноманітні життєві проблеми, ефективно взаємодіяти в соціумі, будувати власну життєву перспективу. Отже, місія школи – дати дітям досвід життя в громадянському суспільстві з урахуванням сучасних соціально – політичних і соціально – економічних умов та орієнтирів на перспективи розвитку. Аналіз педагогічної практики Лохвицької ЗОШ №2 свідчить, що учні прагнуть бути освіченою, захищеною, розвинутою, успішною особистістю, вміти знаходити рішення будь-якої ситуації, вміти керувати своїм життям. 85,7% старшокласників визначили, що для майбутнього життя школа дала знання, і лише 8,5% – навчила самостійності. Саме тому учнівське самоврядування є активною формою організації навчально-виховного процесу, в центрі якого – дитина з її запитами та потребами. Таким чином, учнівське самоврядування – це форма організації учнівського колективу, яка забезпечує розвиток громадянських якостей учнів, соціалізації особистості в системі демократичних взаємин на принципах самореалізації, самоорганізації, самодіяльності.

У Лохвицькій ЗОШ №2, створено ДЮО «Країна Веселкова», яка і є органом учнівського самоврядування школи. Мета роботи педагога-організатора з учнівським самоврядуванням полягає у тому,щоб виховати у школярів активну життєву позицію, сформувати навички участі в демократичному управлінні суспільством через діяльність в учнівському самоврядуванні.

Для ефективної роботи педагога-організатора з активом необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами.

По-друге, залучення членів активу до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.

По-третє, надання членам активу реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен його член.

По-четверте, підбір до активу найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени активу мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов’язків.

По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільне корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.

По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.

По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.

По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок.

По-дев’яте, систематичне звітування членів активу перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

Кандидатури до учнівського активу школи детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов’язки і, отже, їм виявлено довіру.

Які б функції не виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.

Особливу увагу в роботі з активом ми звертаємо на вміння аналізувати поведінку і вчинки тих, хто часто порушує дисципліну і шкільний режим. Він повинен замислюватися над причинами їх пасивного ставлення до навчання і праці. Водночас наголошуємо , що завдання кожного активіста — допомагати таким учням, спираючись на їхні позитивні якості, залучати їх до громадського життя колективу.

У нашій школі висока управлінська культура забезпечується передусім дотриманням членами активу таких правил:

1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.

2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.

3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш — не буде ідей.

4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно — повтори.

5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно. і; 6. Чітко втямиш — краще зробиш.

7. Погодився легко — не означає сприйняв глибоко.

8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.

9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.

10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.

11. Будь-яке діло вінчає результат. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.

12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.

13. Твори, фантазуй сміливіше — шукай шляхів виконання рішень.

14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.

15. Прийняв рішення — виконуй! Доручив іншим — довіряй! Довіряючи — перевіряй! Перевіряючи — допомагай! Допомагаючи — не підміняй!

       Співпраця керівництва школи з учнівським активом передбачає: відмову від адміністративного характеру управління: замість того – повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.

    Поле дії учнівського активу у Лохвицькій ЗОШ №2 найрізноманітніше – це забезпечення поряд­ку, організація чергування в школі, в кла­сах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітар­но-гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підруч­ників, економного використання води, еле­ктроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій мо­лодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фе­стивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудо­вих загонів старшокласників; надання допо­моги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологі­чних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності уч­нівських колективів.

Під час роботи з членами активу дотримуємося таких правил:

–          якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терпимості;

–          якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі;

–          якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;

–          якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими;

–          якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти;

–          якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності.

Найактуальнішим напрямком роботи педагога-організатора є робота з активом , яка здатна виховати в учнів самостійність, комунікабельність, креативність та лідерські якості.

Родина – осередок виховання дитини. Родина – перша суспільна сходинка в житті людини. Сім’я з раннього віку направляє свідомість,волю,почуття дітей. Під  керівництвом батьків дитина набуває свого першого життєвого досвіду,елементарних  знань про  навколишню дійсність, умінь та навичок життя в суспільстві.   Враження дитинства залишають слід на все життя. Дитячі переживання впливають на всю подальшу діяльність людини, хоча вони часто залишаються в області підсвідомого. Людина може забути про них, але вони, попри її волю, часто визначають її вчинки. У родині,через спілкування з батьками діти одержують перші уроки громадянськості . Ці уроки – початок довгого шляху дорослішання, який повинна пройти дитина, перш ніж стане справжнім громадянином, для якого невіддільні особисте і суспільне, права і обов’язки. У родині закладаються основи моральності. Поступово,в процесі спілкування з близькими, дитина починає розуміти,який учинок можна вважати гарним, а який – поганим, що таке діяльне добро, повага до людей, відповідальність за свої вчинки і справи.

Продовження →

Цікаві факти про книги

Станом на 2002 р. найменшою у світі вважалася книга “Хамелеон”   А. П. Чехова розміром 0,9 х 0,9 мм. Вона містить 30 сторінок по 11 рядків тексту на кожній, 3 кольорові ілюстрації. Книга була видрукувана і переплетена у 1996 р. у м. Києві.
Пізніше, завдяки бурхливому розвитку нанотехнологій, вчені-фізики з Канади створили книжку розміром 0,07 х 0,1 мм. Називається вона – “Teeny Ted from Turnip Town”. Книга складається з 30 керамічних мікротабличок, що використовуються замість паперу.  Щоб прочитати її, потрібен електронний мікроскоп, здатний збільшувати у 8000 разів. Продовження →

Використання коштів за 1 півріччя 2018 р

• Фінансовий звіт за 2018 рік
• Фінансовий звіт за 9 місяців 2018 року
• Фінансовий звіт за І півріччя 2018р.
• Фінансовий звіт за 1 квартал 2018 року
• Фінансовий звіт за 1 квартал 2019 року

Хто не знає іноземної мови, той не знає своєї власної (Й. Гете)

Знання іноземних мов свідчить про всебічний розвиток особистості, розширює світогляд, дозволяє пізнати культуру та звичаї іншого народу. Вивчаючи іноземну мову, людина знайомиться з культурою країни, її літературою, історією, географією.

Саме тому у Лохвицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 в період з 04 по 21 червня було організовано роботу пришкільного мовного табору для учнів 5-их класів під керівництвом вчителів англійської (Потапенко Ю.О.) та німецької мов (Панченко Л.М., Бараннік Н.І.). Варто зазначити, що й учні 4-ого класу не залишались осторонь під час проведення днів англійської мови. Продовження →

ПОРЯДОК 
ведення обліку дітей шкільного віку та учнів

на території Лохвицької міської ради

1. Цей Порядок визначає механізм обліку дітей шкільного віку та учнів, що ведеться з метою забезпечення здобуття ними загальної середньої освіти.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

діти шкільного віку – особи у віці 6-18 років, які повинні здобувати загальну середню освіту;

учні – особи, які здобувають загальну середню освіту у навчальному закладі;

навчальний заклад – загальноосвітній, професійно-технічний, вищий навчальний заклад, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про захист персональних даних», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

3. Обробка та захист персональних даних дітей шкільного віку та учнів під час їх обліку здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

4. Облік дітей шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці: міста, села.

5. Відділом освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради (далі відділ освіти) до реєстру вносяться такі персональні дані дитини шкільного віку: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, місце навчання (навчальний заклад), форма навчання та належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами (далі – дані).

Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі:

– досягнення нею повноліття;

– здобуття нею повної загальної середньої освіти;

– наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;

– її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні).

6. Відділ освіти для забезпечення прав дітей шкільного віку на здобуття загальної середньої освіти та з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію» і «Про захист персональних даних» має право:

– отримувати дані дітей шкільного віку від служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інших адміністративно-територіальних одиниць,  житлово-експлуатаційних організацій та навчальних закладів;

– використовувати для створення та оновлення реєстру отримані дані, у тому числі з інших реєстрів або баз даних.

Залучення працівників навчальних закладів до організації та ведення обліку дітей шкільного віку забороняється.

7. Відділ освіти протягом 10 робочих днів з дня отримання даних здійснює їх обробку, у тому числі звіряє їх з даними реєстру та у разі потреби вносить до нього відповідні зміни і доповнення.

Дані також можуть бути внесені до реєстру відповідно до письмової заяви батьків (одного з батьків) дитини шкільного віку чи інших законних представників або її сканованої копії у разі її подання відповідному структурному підрозділу.

У разі коли місце навчання (навчальний заклад) дитини шкільного віку не встановлено, відділ освіти протягом п’яти робочих днів з дня встановлення відповідного факту надає наявні в реєстрі її дані відповідному територіальному органу Національної поліції та службi у справах дітей для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом права дитини на здобуття загальної середньої освіти.

8. На підставі даних реєстру структурний підрозділ складає і подає статистичний звіт про кількість дітей шкільного віку за формою та у порядку, затвердженому МОН.

На підставі статистичних звітів про кількість дітей шкільного віку складаються і подаються зведені статистичні звіти за формою та у порядку, затвердженому МОН.

9. Облік учнів ведуть навчальні заклади, які подають щороку не пізніше 15 вересня відділу освіти дані всіх учнів, які до нього зараховані.

10. У разі переведення учня до іншого навчального закладу або його відрахування в установленому порядку навчальний заклад, з якого переводиться або відраховується учень, подає не пізніше 15 числа наступного місяця відділу освіти дані такого учня, у тому числі місце продовження здобуття ним загальної середньої освіти (навчальний заклад).

Під час переведення учня до іншого навчального закладу до навчального закладу, з якого він переводиться, подаються:

– заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

– письмове підтвердження або його сканована копія з іншого навчального закладу про можливість зарахування до нього відповідного учня.

Під час вибуття учня на постійне місце проживання за межі України до навчального закладу, з якого він вибуває, подаються:

– заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

– копія або сканована копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття).

11. Навчальні заклади у разі зарахування учнів, які здобували загальну середню освіту в навчальних закладах інших адміністративно-територіальних одиниць, подають не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування їх дані уповноваженому органу або його структурному підрозділу адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано навчальний заклад, у якому учень здобував загальну середню освіту.

12. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин навчальний заклад невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

13. Контроль за веденням обліку учнів навчальними закладами здійснює відділ освіти.

Керуючий справами виконкому                                          Л.А. Верескун