Почнемо з найбільш загальних рекомендацій.
Ось так цікаво проходить вивчення теми «Вода » у 2-Б класі. Діти створили «Чарівну лабораторію», де досліджували , порівнювали, експериментували, робили висновки і використали технологію критичного мислення «Фішбоун». Продовження
Ведуча:На світі безліч тягнеться доріг
Одні – як мудрість, інші – в терен – цвіті.
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі.
Ведучий: Відбились там і ваші десь сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини,
А ви йдете, йдете туди несміло.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГРУПУ НАССР у Лохвицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Лохвицької міської ради Полтавської області.
Група НАССР створюється з метою здійснення координації діяльності школи в місті забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані системи НАССР, що відповідає вимогам Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» /ЗУ ВР 771/97/ та Наказу Мінагрополітики «Про затвердження. Вимог щодо розробки, провадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» /№ 590 – 01.10.2012/. Перегляд за посиланням: https://drive.google.com/open?id=17MyDkViIRvSLBfQIbHfFR04tuUC4wnm7
Примірне 10-денне меню для організації харчування дітей 1-4 класів Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 на 2019-2020 навчальний рік: https://drive.google.com/open?id=1PDuZkIYMycqECC4vLU7-87xRu42H5i1H
29 січня 2020 року у Лохвицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 відбулася інтелектуально-розвивальна гра «Дебати». Гра має на меті підтримку обдарованих дітей, пропаганду серед молоді пізнавально-розвивальних інтелектуальних ігор, які сприяють розвитку в учнів інтелектуальних і соціальних навичок та умінь, навичок вести дискусію, висловлювати і відстоювати власну думку, виховання в них життєвої компетенції, які спрямовані на розвиток та підтримку внутрішньої свободи людини, формування активної життєвої позиції. Цього року у інтелектуальних змаганнях взяло участь 9 команд району: команди Безсалівської ЗОШ, Яхниківської ЗОШ, Вирішальненської ЗОШ, Сенчанської ЗОШ, Заводської ЗОШ №1, Заводської ЗОШ №2, Лохвицької гімназії №1, Лохвицької ЗОШ №3 та Лохвицької ЗОШ №2.
Команди змагалися заперечуючи чи стверджуючи тези:
– «Ця палата вважає, що ЗНО – це неефективний метод перевірки якості знань»
– «Ця палата вважає, що зняття мораторію на продаж землі в Україні є доцільним»
Ми раді привітати команду Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 у складі: Кириченко Лілії, Сьомак Наталії та Андрущенко Юлії з перемогою. Бажаємо членам команди та їх керівнику – Костоглод Людмилі Анатоліївні успішно виступити на обласних змаганнях.
Лохвицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Лохвицької міської ради
Полтавської області
вул. Шкільна,10, м. Лохвиця, 37200 тел: 0(5356) 3-17-67
e-mai school2.lhv@gmail.com Код ЄДРПОУ 23548516
Від 04.09.2019 року НАКАЗ №179
Про затвердження Положення про групу НАССР у школі, інструкцій та відповідної документації для організації роботи НАССР у школі
На виконання Законів України «Про основны принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоровя та благополуччя тварин», наказу Мінагрополітики України від 01.10.2012 № 590 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління беспечністю харчових продуктів (НАССР)», Продовження
З 2 січня 2020 року по 1 квітня 2020 року проводиться відбір кандидатів до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (далі ВВНЗ та ВНП ВНЗ) та військові коледжі сержантського (старшинського) складу вищих військових навчальних закладів (ВКСС). Продовження
«Подвиг героїв Крут» – під такою назвою 29 січня у Лохвицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 було проведено урочисту лінійку.
29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Під Крутами там молоде юнацтво
На прю криваву з ворогами стало.
За Україну, славу, честь й багатство
Життя юнацьке своє там віддало.
У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність
Потяги , проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять…
Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої.
Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії.
Слава, слава Україні і її народу,
Що своїм життям безцінним захищав свободу,
Що довідну самостійність розумом відстояв,-
Тричі слава Україні і її героям.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…
Вічна слава героям Крут!
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Павло Тичина, 1918 рік
Ми приходимо в цей світ уже особливими. Нам надано вміння мислити: спостерігати, аналізувати побачене, розрізняти добро і зло і робити певні висновки. Який прекрасний цей світ. Поруч батьки, які посміхаються, іноді сварять, а потім міцно притискають до грудей і кажуть, як вони люблять нас.
Ідуть роки. Наші уявлення дещо змінюються. Світ уже не схожий на казку, де добро завжди перемагає зло. Ми перестаємо бачити тільки хороше: дитинство минає. Аж ось ми зустрічаємося з реальністю. А вона, на жаль, не завжди така сонячна і безпроблемна, якою б ми хотіли її бачити. Але ж ми люди розумні (?!), творці своєї долі, ми самі можемо змінити власне життя, зробити його кращим для себе і для оточуючих. Так нас навчають у школі!
Кожен з нас мріє про багате, цікаве, сповнене вражень і пригод життя у чистій, безпечній країні. Хочеться усе це отримати уже в готовому варіанті, як у дитинстві. Проте, здається, ні, скоріше я переконана, що все це ми повинні робити самі. Часто чую звинувачення в бік влади, яка не дбає про народ, опікується власними інтересами. Хтось із видатних говорив: «Народ має таку владу, на яку заслуговує». Невже українці настільки погані? Невже за всю історію боротьби за нашу незалежність, ми не маємо права на гідну владу? До яких пір народ вилами здобуватиме владу для своїх «поводирів», а потім тими ж вилами отримуватиме « подяку»? Стає лячно від періодичного повернення до влади брюховецьких (Як на мене, то Чорна рада повторюється більшою чи меншою мірою на кожних чергових чи позачергових виборах в Україні). Згадуючи події на Майдані, Помаранчеву революцію чи гібридну війну в зоні АТО, проводиш паралель з Коліївщиною. Невже колесо історії принесе нам Третю світову?
Ні! Цьому має прийти край. Наші батьки сподіваються, що ми, молоде покоління, змінимо ситуацію, побудуємо омріяну, вільну, багату Україну, бо занадто висока ціна пролитої крові.
З 18 років ми починаємо приймати рішення, які мають певні наслідки, за які ми самі ж нестимемо відповідальність. Нас виховали достойними сильними людьми, яких невдачі змушують рухатись вперед, шукати недоліки у своїх діях і виправляти їх, а згодом і досягати своєї мети, слабших поразка ламає. Саме в таких ситуаціях нам потрібен той, хто може підтримати нас, повірити у наші сили, змусить нас рухатись вперед.
Ось що я хочу сказати: кожному з нас потрібна підтримка з боку тих, кому ми довіряємо. Сьогодні – батьки, учителі, друзі. А завтра – влада, якій ми дали право керувати нашою державою.
Тож найважливішим завданням сучасного молодого покоління є бажання і вміння максимально володіти інформацією, розуміти те , що відбувається навколо, знати, як збудувати власну кар’єру законним шляхом, досягти визнання і успіху. Тоді, переконана, буде з кого обирати справжніх президентів, яким можна буде доручити вирішувати долю нашої держави. Тоді кожен громадянин буде пишатися тим, що віддав свій голос в ім’я щасливого майбутнього однієї з найперспективніших країн світу.
Я в це щиро вірю. І це обов’язково станеться!
Почнімо змінюватись: станьмо кращими, добрішими, розумнішими, приборкаймо бажання влади, грошей, живімо по совісті, щоб наші батьки пишались своїми дітьми. Збережімо нашу країну, її незалежність,за яку так довго боролись наші предки. Хай майбутні покоління з гордістю скажуть: «Я ЖИВУ В УКРАЇНІ!»
