Урок з української літератури. 8 клас. Тема. Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору «Роксоляна»

Урок з української літератури 8 клас 

Тема. Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору «Роксоляна» (скорочено).

Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя та творчості О.Назарука, змістом I—V розділів повісті «Роксоляна»; розвивати вміння аналізувати твір, висловлювати власні судження; виховувати почуття власної гідності, щирість.

Обладнання: портрет письменника, портрети Роксолани, книга П. Загребельного «Роксолана», історична карта України XVI ст., книга Романа Іваничука «Мальви», відеозапис уривків із серіалу «Роксолана»; книга О. Лугового «Визначне жіноцтво України».

Епіграф.

Немов ту пилку, Бог

Кинув нас на світ.

Він знає нашу ціль,

Він знає і Тебе.

Омар Хайям

 Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

1. Перегляд кількох кадрів із серіалу «Роксолана».

2. Бесіда для встановлення обізнаності учнів з постаттю Роксолани.

— Звідки ви вперше дізналися про Роксолану?

— Яким чином українка стала дружиною турецького султана?

— Чому у книзі О. Лугового «Визначне жіноцтво України» автор веде мову про Роксолану?

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

— Під час вивчення усної народної творчості ми читали думу «Маруся Богуславка», в якій розповідається про вродливу полонянку з України Марусю, яку придбав на невільничому ринку в Кафі знатний вельможа, після чого вона прийняла мусульманство і стала його дружиною, але на короткий термін, бо випустила на волю 700 козаків, за що була скарана смертю.

«…Про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами», як висловився про Роксолану автор історичної повісті Осип Назарук, ми будемо вести мову на уроці сьогодні.

1. Робота з підручником.

Учням пропонується опрацювати статтю підручника про життєпис Осипа Назарука.

2. Літературний диктант.

• В якому місті народився Осип Назарук? (У Бучачі.)

• В якому місяці народився О. Назарук? (У серпні.)

• Де здобував освіту? (В Бучацькій та інших гімназіях.)

• Чому його виключали з гімназій як політично неблагодійну людину? (За організацію драгоманівських гуртків.)

• В якому місті у 1902—1908 р. здобував юридичну освіту? (У Відні.)

• На які теми писав статті, будучи студентом? (На політичні.)

• 3 якою організацією пов’язав свою долю автор «Роксоляни» в роки Першої світової війни? (З організацією Українських Січових Стрільців.)

• Яку роботу виконував Назарук, будучи одним із організаторів «Пресової квартири» УСС? (Редактор та упорядник журналів, книг, співанок.)

• Назвіть одне з найавторитетніших документальних джерел про долю бійців УСС, написане О. Назаруком. («Слідами УСС».)

• Які часи історичного минулого України приваблювали письменника? (Княжі.)

• Яку історичну повість О. Назарука товариство «Просвіта» відзначило престижною премією? («Князь Ярослав Осмомисл».)

• Назвіть ще два історичних твори О. Назарука. («Проти орд Чингізхана», «Роксоляна».)

• У якому уряді Назарук очолив Управління преси та інформації? (В уряді УНР.)

• Куди емігрував Осип Тадейович після того, як УНР втратила державність? (До Відня.)

• Куди перебрався письменник у 1922 р.? (До Канади, а через рік – до США.)

• В яке місто повернувся у 1928 р. Осип Назарук? Чим він займався? (Став редактором львівської газети «Нова зоря».)

• В якому році і де вийшла «Роксоляна»? ( У 1930 році у Львові.)

• Перед приходом на Західну Україну радянської влади Осип Назарук виїжджає у …, де прожив кілька місяців. (Краків.)

• Назвіть дату, коли помер О. Назарук. (31. 03. 1940 р.)

• Чому ім’я О. Назарука в радянські часи було викреслене з історії української літератури? (Його твори вважали націоналістичними.)

• У якому році повернувся своїми творами Осип Назарук в Україну? (У часи незалежності. У 1991 р. «Роксоляна» стала доступною читачам.)

3. Учнівські повідомлення про Роксолану з демонстрацією її портретів.

 (Орієнтовний матеріал для повідомлень).

• «Роксолана, чи Анастасія Лісовська» — історична повість Михайла Орловського, яка потрапила до рук О. Назарука у Кам’янці. З цього часу 12 років Осип Тадейович працював над створенням образу легендарної Роксолани. У 1930 р. ця історична повість мала найбільший успіх у Галичині. Вона вийшла під назвою «Роксоляна, жінка Халіфа і падишаха (Сулеймана Великого), завойовника і законодавця». Повість Осипа Назарука суттєво хибує на достовірність: неможливим є те, що Роксолана з Сулейманом відвідали Афон, що Настю на чужині розшукала мати, що дружина султана заздалегідь знала про помсту туркам.

• Роксолана (Лісовська Анастасія Гаврилівна; 1505—1561 pp.) — дружина турецького султана Сулеймана І, дочка священика з м. Рогатина (Галичина). 1520 р. полонена кримськими татарами, потрапила до султанського гарему. Як Сулейманова дружина, мала великий вплив на чоловіка й турецьку політику. Подбала посадити на турецький престол свого сина Селіма II, відіграючи при ньому велику роль як султанка- мати.

• У мусульманському світі за всю історію налічується 20 імен правительок і 13 регентш. Серед жінок є ім’я Хуррем-султан, тобто Роксолани.

«Хуррем» означає розвеселена, а «Роксолана» — жінка з Русі.

В Османській імперії правовий статус жінки був найнижчим у всьому мусульманському світі, але наперекір всьому Анастасія Лісовська майже 40 років була фактично правителькою безмежної імперії.

• Роксолана займалася будівництвом храмів, реконструкцією архітектурних споруд і водогонів, брала участь у воєнних походах нарівні з чоловіком, домоглася від Сулеймана обіцянки, що він ніколи не рушить в Україну воєнним походом, й протягом кількох десятиліть стримувала вторгнення орд турецьких яничарів на землю батьків.

• Історики приписують їй холоднокровну передбачуваність подій, вміння прораховувати кожен свій крок і дії супротивників. Хитрістю знищила першого сина султана, розправлялася з тими, хто хотів зруйнувати її владу чи позбавити прихильності султана.

4. «Відтермінована відповідь».

— Ви склали портрет Роксолани, отримавши інформацію з повідомлень учнів. Які історичні факти використав Осип Назарук в історичній повісті «Роксоляна»? Чи є у ній художній вимисел? Відповідь на ці запитання ви зможете дати, прочитавши твір.

5. Коментоване читання I—V частин повісті.

(Учні читають «ланцюжком». Коментар незрозумілих слів).

6. Бесіда за змістом І частини:

— Чому перша частина має назву «Страшне весілля»?

— Зачитайте пейзаж літнього вечора на Поділлі. Яка його роль?

— Що надавало тривоги, неспокою? (Небо із загравою.)

— Де знайшов молодий Стефан Дропан свою наречену? (У садку з подружками за розмовою.)

— Зачитайте уривок, в якому ворожка «голосила свою ворожбу». Для чого автор використовує архаїзми?

— Чим закінчується І частина?

— Поясніть епілог І частини: «Не знаєш ранком, що буде вечерком».

— Чи подає автор портрет героїні? (Ні.) Яка художня деталь вказує на те, що Настя тяжко не працювала, батьки її берегли? («Біленька рученька».)

7. Лексична хвилинка.

(Із поданих антонімічних пар виберіть по одному антоніму, який характеризує Настю Лісовську, використовуйте слова із тексту.)

Набожна — безбожна («… Бозя могутніша від ворожки …»).

Весела — сумна («… Весело напиралася»).

Щира — лукава («… Радісно кинулася до нього і взяла його за руку …»).

Шаноблива — зневажлива («…Тільки батькові про це ні словечка, бо дуже          гнівалися      б …»)

8. Робота над змістом II частини.

(Учні ставлять запитання до класу. Вчитель акцентує увагу на ролі епілогу:

Там в долині огні горять,

Там татаре полон ділять …

Один полон з жіночками,

Другий полон з дівочками … (З народної пісні).

9. Робота в групах.

Учні об’єднуються у 3 групи, кожна з яких опрацьовує III, IV, V частини повісті та складає словесний портрет Насті Лісовської, що відображає її стан у конкретній частині твору.

III. Закріплення вивченого.

1. Практичне завдання.

— Знайдіть зайві слова серед поданих:

Адамашки, ладан, Чорнобиль, шавлії; стрийко. килиїмськім, чайки. (Чорнобиль — місто, мало бути чорнобиль — назва степового полину; стрийко, а мало бути стрик; чайки, а мало бути меви.)

2. «Мікрофон».

«На уроці для мене було відкриттям те, що …»

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Прочитайте VI-XVI розділи повісті О. Назарука «Роксоляна»; складіть та запишіть у зошити запитання до кожного розділу. З’ясуйте, героїнею ще яких творів була Роксолана.

Додатки до уроку: Тестові завдання за VI11-XVІ розділами повісті О. Назарука «Роксоляна».

1. Чиєю служницею була Настя в султанській палаті:

а) улюбленої жінки султана;

б) однієї з султанських одалісок;

в) начальника чорних слуг.

2. Де знаходилася Настя Лісовська під час першої зустрічі з володарем трьох частин світу:

а) біля дверей кімнати своєї пані;

б) в коридорі султанської палати;

в) в передпокої своєї пані.

3. Яким побачила десятого і найбільшого падишаха Османів Анастасія Лісовська:

а) сильним, старшим за Стефана, високим;

б) прекрасно одягненим, старшим за віком, мудрим;

в) струнким, спокійним, молодшим від Стефана.

4. Хто поклонився Насті і промовив до неї: «О, хатун!»:

а) Сулейман;

б) Мугієдцін Сірек;

в) Кізляр-ага.

5. Під час першої подорожі до Святої Гори Роксоляна попросила Сулеймана, щоб він спочив у монастирі. Вкажіть назву монастиря:

а) монастир Осмомисла;

б) монастир Пантелеймона;

в) монастир Павла.

6. Що запропонував Сулейман Роксоляні після того, як вона відмовилася одягнути його кафтан:

а) «стати найлюбішою жінкою»;

б) піти на галеру;

в) піти під густе дерево між скелями.

7. Хто міг перешкодити весіллю падишаха з колишньою служницею:

а) улюблена жінка;

б) мати;

в) турецька знать.

8. Хто охрестив первородного сина Роксоляни:

а) служниця-українка;

б) Роксоляна;

в) вчитель.

9. Якими іменами нарекла свого сина Роксоляна:

а) Стефан-Селім;

б) Стефан-Агмед;

в) Агмед-баша.

10. Чому Сулейман наказав знищити великого візира Агмеда-башу:

а) той зрадив Сулеймана;

б) посягнув на життя Роксоляни;

в) вимагав викуп.

11. Хто така султанка Місафір за версією Осипа Назарука:

а) Роксоляна;

б) туркеня, що стане жінкою султана;

в) чужинка, що стане жінкою султана і завдасть лиха.

12. Що хотіла «поламати» Роксоляна:

а) серця турків;

б) турецькі закони;

в) турецьку владу.

Ключі: 1 — б; 2 — а; 3 — в; 4 — в; 5 — б; 6 — а; 7 — б; 8 — б; 9 — а; 10 — в; 11 — в; 12 — б.

 

Опубліковано у Методичне об'єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.