Витяг із  шкільного кодексу Кодексу «Своє право вимірюй своїм обов’язком»

ІV Розділ

Що таке насильство? Як себе захистити?

Такі негативні явища в освітньому просторі як насильство, булінг та кібербулінг, секстинг тощо, не можуть не турбувати. Учасники освітнього процесу мають знати чинники ризику насильства проти дитини та звертати на них увагу.

 

Насильство ставить людину у залежність, а також наносить шкоду суспільству і є серйозною перешкодою на шляху до подолання нерівності дотримання прав людини.

Насильство це…..

Будь-які навмисні дії, фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї  людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.

Неодноразова дія, а процес, що складається з циклів насильства, які тримаються на продовженні стосунків потерпілої та кривдника. Якщо насильство один раз з’явилось у стосунках, то є велика імовірність, що воно повториться, а інтенсивність його і ступінь жорстокості будуть зростати.

Види насильства:

– Емоційне або психологічне.

– Фізичне.

– Економічне.

– Сексуальне.

Емоційне або психологічне насильство –  це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні.  А саме…

– Ігнорування почуттів і потреб.

– Брудна лайка, залякування.

– Погрози кинути.

– Безпідставні покарання.

– Контролювання доступу до однолітків.

– Погрози завдати шкоди близькій людині.

– Нанесення шкоди твоїй домашній тварині.

– Нищення особистих речей.

– Навіювання почуття провини і страху.

– Брехня, звинувачення, приниження, прізвиська.

– Поводження з тобою як з прислугою.

Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті. А саме…

– Це штовхання і смикання.

– Щипки, удари, стусани, побиття.

– Знущання, викручування рук.

– Жбурляння предметів.

– Спроби задушити.

Економічне насильство – це зумисне позбавлення людини права на житло, їжу, одяг, кошти та інше майно. А саме…

– Це створення економічної залежності.

– Забирання грошей.

– Маніпулювання їжею, одягом.

– Свідоме руйнування майна.

           Сексуальне насильство – це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього. А саме…

– Небажані сексуальні дотики.

– Домагання, ґвалтування.

– Неприродні сексуальні дії.

– Примус до проституції.

Шкільне насильство – це те, що стосується однокласника  або  учня твоєї школи. А саме…

– приставання, знущання;
– забирання речей, їх псування і забруднення;
– ігнорування, розповсюдження пліток і наклепів;

– погроза насильством;
– побиття;
– вилучення грошей, речей.

Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Що робити, якщо ти став жертвою насилля чи знаєш, що когось ображають?

• Розказажи про це дорослим:
• Батькам.
• Класному керівникові.
• Адміністрації школи (контактний телефон заступника директора із навчально-виховної роботи: 0663304082 (Шагановська Любов Іванівна).
• Психологу.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого”;

При виявленні чинників ризику, працівники навчального закладу повинні повідомити про них батьків і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

Порядок реагування на  випадки булінгу у школі та відповідальність осіб причетних до булінгу:

1. Дитина звертається до класного керівника, психолога, соціального педагога, адміністрації школи, будь-якого працівника закладу.
2. Після отримання усного чи письмового звернення дитини відповідна особа (класний керівник, психолог, соціальний педагог, заступник директора з навчально-виховної роботи) інформує керівника закладу освіти про випадок булінгу.
3. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу або отримав інформацію про випадок, то він має повідомити керівника закладу, незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу, чи ні.
4. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування:

–  скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей;

– до складу комісії входять педагоги, психолог, соціальний педагог, керівник закладу, представники громадськості, співробітники ССД та поліції (за потреби);

– за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку;

– у разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України, а директор закладу може понести відповідальність, якщо випадок боулінгу буде доведено.

Порядок подання та розгляд (з дотриманням конфіденційності) заяв про виникнення булінгу (цькування) в закладі освіти:

1. 1. Робота комісії по розслідуванню випадку булінгу.
2. 2. Відбір пояснень в осіб, що брали участь у конфлікті.
3. 3. Прийняття рішення про випадок, що стався.
4. 4. Повідомлення поліції про випадок та службу у справах дітей.
5. 5. Надання відповіді заявнику.
6. Додаткове планування виховної, соціально-психологічної роботи із учасниками конфлікту.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату.
5. Директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварку, директор закладу:

– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з навчально-виховної роботи у взаємодії з практичним психологом  та затверджуються директором закладу.
3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього  процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань  навчання і виховання, ухвалення рішень.
8. Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
9. Педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Куди звертатись у випадку насильства:

Терміново телефонуйте 102

Загальнонаціональна гаряча лінія центру “Ла Страда-Україна” з питань насильства (дзвінки безкоштовні) 0 800 500 335

Як запобігти насильству?

– Не вчиняти насильство по відношенню до інших.

– Пам’ятати про відповідальність за свої дії.

– Пам’ятайте, ви гідні поваги, бо ви людина.

– Кожна людина має право на повагу.

– Інші люди, також заслуговують поваги.

– Навчіться конструктивно розв’язувати конфлікти.

Правила, які допоможуть запобігти насильству:

– У пізній час не ходіть одні по вулиці.

– Знайте елементарні прийоми самооборони.

– Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий.

– Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства.

– Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте.

– На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу.

– Телефонуйте до міліції, швидкої.

– Виключіть непорозуміння: будьте впевнені, що ваш знайомий друг знає межі дозволеного.

– Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе не спокійно.

За цими статтями Кримінального Кодексу України можна притягнути до кримінальної відповідальності особу, що вчинила насильство:

• Стаття 115 Умисне вбивство.
• Стаття 120 Доведення до самогубства.
• Стаття 121 Умисне тяжке тілесне ушкодження.
• Стаття 125 Умисне легке тілесне ушкодження.
• Стаття 126 Побої та мордування .
• Стаття 129 Погроза вбивством.

Шляхи захисту прав

–  Звернення до адміністрації школи.

– Звернення до органів місцевого самоврядування.

– Звернення до органів опіки та піклування.

– Звернення до поліції.

– Звернення до суду.