Карантинні заходи в країні продовжили, а значить і повернення до звичного способу життя також відкладається. Ви вже якось пояснили це дітям. На вулицях все частіше зустрічаються люди в масках. Діти все більше часу проводять в ізоляції від зовнішнього світу. Спокій вже давно покинув суспільний ефір, якщо ви і не втрачаєте спокій і рівновагу, то тривога йде з екранів телевізорів, від коментарів родичів, розмов дорослих.
Сподіваємось, деякі практичні поради дитячого психолога допоможуть вам.
Всі діти різні і за віком, і за темпераментом.
Старші діти, що вже краще орієнтуються в інформпросторі, вивчають симптоми, правила поведінки, профілактичні заходи, хоча і майже ніколи не дотримуються їх.
Молодші школярі, мабуть, вже сумують за вчителем, друзями, однокласниками. Хоча на початку щиро раділи таким позаплановим «канікулам».
Діти по різному реагують на тривогу у світі, в місті, в родині. Придивіться уважно до своєї дитини: чи змінюється апетит, гра, спілкування, взагалі контакт, сон, Чи стала дитина примхливіша, чи, можливо, занадто рухлива.
Усі ці фактори вказують на те, що дитині необхідна ваша підтримка.
1. Духовна підтримка. Дітям просто необхідно знати та вірити що дорослі, як вдома, школі, місті, так і в усьому світі, працюють над тим, щоб забезпечити безпеку, захистити нас.
2. Інформаційна підтримка. Повинна відповідати віку дитини. Не вдавайтесь у медичні подробиці. Насправді, дитині достатньо буде знати, що у світі багато вірусів, з якими тіло людини здатне боротися і побороти їх, але цей вірус новий і ще недостатньо вивчений. Тому важливо вести здоровий спосіб життя, мити руки і захищати себе допоміжними засобами.
3. Емоційна підтримка. Пам’ятайте, що ваш настрій завжди підсвідомо впливатиме на дитину. Тому краще власні почуття і страхи розділяти з рівним собі за віком, а не перекладати на плечі дитини. Залишайтесь для дитини захисником, безпечним притулком. Створіть вдома атмосферу, в якій діти могли б проживати свої почуття. Станьте фільтром для інформації, що надходить до ваших дітей.
4. Підтримка активностей, діяльності. Намагайтеся максимально зберегти звичайний для дитини розклад. Наприклад, підйом, сон, прийом їжі у звичний час. Це дасть дитині додаткове почуття безпеки. Режим, ритм, рутина створює почуття безпеки!!! Поясніть це дитині! Навчіть дитину гігієні в час пандемії! Будьте прикладом у цьому для неї!
5. Не забувайте про навчання. Це буде найскладнішим))) та може стати найцікавішим! Вчителі весь цей час на зв’язку і готові прийти на допомогу.
Дорослі, давайте сприймати карантин не як час випробування, а як час можливостей. Можливостей просто побути батьками, провести час в родинному колі, відкрити для себе нові шляхи комунікації, нові здібності, нові горизонти.
А головне, пам’ятайте, карантин – це завжди тимчасово.
Бережіть себе та близьких!
