Дискусія у класі – як одна з технологій
інтерактивного навчання.
У сучасному навчанні важливе місце приділяється дискусії, яку розглядають і як метод, і як форму організації навчання. Ми визначаємо дискусію як аналітичний діалог учнів або учнів і вчителя з проблеми, з якої існує багато різних думок. Як правило, дискусія починається з питання або твердження, висловленого ким-небудь з учнів або вчителем. У наступному обговоренні наводяться аргументи, думки й виражаються різні точки зору. Таким чином, дискусія за своєю природою є інтерактивною взаємодією, а аналітичний діалог передбачає вислуховування ідей, висловлюваних співрозмовниками, і реагування на них.Сучасна дидактика визнає більшу освітню й розвиваючу цінність дискусії. Вони вчать глибокому розумінню проблеми, формулюванню самостійної позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, сприяють розвитку власних переконань і формуванню власного погляду на світ. У цілому, у світовій дидактиці дискусія оцінюється як достатньо ефективний метод навчання. Дослідження американських вчених довели, що під час дискусії запам’ятовується 40% навчального матеріалу, що вдвічі більше, ніж під час перегляду фільмів, у 4 рази більше, ніж у процесі самостійного читання, у 8 разів більше, ніж під час слухання лекції. Але використовуючи дискусію у навчанні необхідно враховувати те, що вона поступається викладу матеріалу вчителем за ефективністю подання інформації, проте є високоефективною для закріплення матеріалу, його творчого осмислення та формування ціннісних орієнтацій.
Беручи участь у дискусіях, учні розвивають навички міжособистісного спілкування, такі, як уміння слухати, співпереживати, переконувати, співпрацювати з іншими членами групи. Добре організовані дискусії також розвивають терплячість до різноманітних точок зору з одного питання.
Проведення ефективних дискусій – це мистецтво, що вимагає вмінь і досвіду. Учителі мають ретельно готуватися до дискусій і до ролі, яку вони повинні грати під час обговорення, щоб диспут був плідним. Протягом усієї роботи педагог тримає в полі зору три основних момента:
- $1- мету, від якої під час дискусії не слід відхилятися;
- $1- час, якого варто дотримуватися, щоб встигнути здійснити поставлену мету;
- $1- підсумки, які необхідно підвести, щоб не втратити зміст самої дискусії.
Одна з проблем, з якою часто доводиться зіштовхуватися при проведенні дискусії, – це відхилення від предмета обговорення. Розробляючи план дискусії, узагальнюючи й записуючи висловлення учнів на дошці, учителі можуть управляти ходом диспуту й робити його конструктивним. План полеміки може включати визначення проблеми, узагальнення й аналіз аргументів, пропонування варіантів рішення, аналіз можливих наслідків рішень співвіднесення проблеми з особистим досвідом учнів.
Важливими є також такі моменти:
$1- місце, яке має бути таким, щоб учні мали можливість здійснювати всі необхідні рухи, щоб були оптимальні умови для обговорення учнями проблеми і спостереження за її перебігом рештою дітей;
$1- необхідність підготовки матеріалів для роботи учнів та наочного подання результатів диспуту;
$1- за бажанням учителя можуть бути надані учням письмові інструкції щодо способу виконання завдання;
$1- наявність в учнів умінь працювати в групі.
Під час планування і підготовки дискусії учитель здійснює такі кроки:
$11. Вибирає тему для дискусії. Вона має бути сформульована проблемно, щоб підходи до її висвітлення були різновекторними.
$12. Складає план диспуту. Він може пропонуватись учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Учні, маючи такий план, можуть підготуватися до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготувати собі нотатки тощо. Можна практикувати і складання плану дискусії за відомою заздалегідь темою безпосередньо на початку розмови. У такому випадку викладачеві доцільно залучити до складання плану самих учасників.
$13. Готує матеріал, який діти повинні будуть прочитати вдома, намагаючись, щоб там були представлені всі точки зору.
- $14. Складає список запитань, які допоможуть йому керувати полемікою та привернути увагу класу до проблеми.
