Тренінг для вчителів
ДЛЯ МЕНЕ БУТИ ЗДОРОВИМ ОЗНАЧАЄ…
Мета: психопрофілактика психічного здоров’я педагогів, розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самоаналізу як необхідних складових здоров’я вчителя.
Завдання:
• поінформувати вчителів про наявні методи профілактики й боротьби зі стресом;
• сприяти формуванню практичних навичок володіння собою в різних ситуаціях, збагачувати психологічну компетентність педагогів.
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Привітання «Три слова» (5 хв)
Кожен з учасників по черзі називає своє прізвище, ім’я та по батькові, потім на перші літери ініціалів називають три ознаки , які характеризують самого учасника.
2. Повідомлення теми, мети і завдань тренінгу (3 хв)
3. Мозковий штурм «Фактори ризику та захисту психічного
здоров’я, емоційного комфорту» (10 хв)
Учасники називають фактори, які в значній мірі впливають на психічне здоров’я людини. Потім знову шляхом мозкового штурму вчителі визначають фактори захисту від цих впливів.
Тренер записує вислови на дошці. Нижче подається примірний перелік тверджень.
Фактори ризику:
• особистісні та психофізичні особливості людини (фізичні вади, шкідливі звички тощо);
• негативне соціальне оточення та вади суспільства (алкоголь, наркотики, нерозуміння, насильство, хвороба);
• негативний досвід розв’язання проблем у минулому (раніше не зміг розв’язати проблеми і тому надалі відчуває невпевненість у своїх силах, страх);
• особливості культури сім’ї, суспільства.
Фактори захисту:
• позитивне соціальне оточення (позитивні стосунки, взаєморозуміння, допомога);
• особистісні та психофізіологічні особливості людини;
• соціальна активність людини (улюблена справа, відчуття особистісної значущості);
• наявність сім’ї;
• допомога фахівців (лікарі, психологи).
4. Вправа «Прихований стрес» (7 хв)
Зазначте приклади, які вас найбільше дратують:
• Хочете зателефонувати, але на лінії постійно зайнято.
• Коли хтось без упину дає вам поради.
• Помічаєте, що хтось стежить за вами.
• 3 кимось розмовляєте, а хтось постійно втручається у вашу розмову.
• Хтось перериває хід ваших думок.
• Хтось без причини підвищує голос.
• Погано почуваєтеся, якщо бачите комбінацію кольорів, які на вашу думку, невдало поєднані.
• Вітаєтеся з кимось і не відчуваєте у відповідь, що людина привітна до вас.
• Розмовляєте з людиною, яка все знає «краще» за вас.
Якщо вас дратує більше п’яти ситуацій, це означає, що неприємності
кожного дня впливають на ваш нервовий стан, ви близькі до стресу або агресії.
5. Інформаційне повідомлення «Схильність учителя до стресу» (10 хв)
Чи тільки екстремальні умови можуть змінювати взаємини між людьми? За даними психологічних досліджень, у деяких людей під час, здавалося б, спокійної роботи стиль спілкування змінюється, як під час стресу. Виникає «професійне вигоряння», головною причиною якого є психологічна, душевна перевтома особистості. Особливо швидко і непомітно психологічна перевтома настає за надмірного навантаження людей, що працюють у сфері «людина — людина». Тому «професійне вигорання» все частіше зустрічається серед учителів, тобто професіоналів спілкування, які покликані й навчені чемно та душевно обслуговувати інших людей.
Професійне вигоряння розглядається як синдром фізичного та емоційного виснаження, який свідчить про втрату професіоналом позитивних почуттів, що передбачає розвиток негативної самооцінки, негативного ставлення до роботи та втрату розуміння й співчуття до учнів.
Професія вчителя вважається однією з психологічно напружених і виснажливих. І на це є причини: комунікаційне навантаження, величезне емоційне напруження, поява певних
«професійних деформацій», соціальна незахищеність, часто складний психологічний клімат у колективі, тривале перебування на ногах… Як наслідок за відсутності додаткової роботи над собою, без створення певних компенсаторних механізмів простежується неминуче збільшення психосоматичних захворювань, на основі яких розвиваються всі інші. Це призводить до того, що до 40-50 років мало хто з учителів може похвалитися своїм здоров’ям. І справді, з’являється бажання «пожаліти цього бідолашного вчителя». Та найгірше, коли таке бажання з’явиться в нього самого. Бо саме незадоволеність собою, своєю діяльністю, її наслідки є головною суб’єктивною причиною психологічного благополуччя.
У кожному віці педпрацівники мають свої особливості. Типовий молодий учитель: відповідальний, щирий, його манера спілкуватися партнерська. Але ставить грандіозні цілі, висуває незмінні вимоги, не схильний до компромісів, недостатньо реалістично
сприймає себе й оточення. Перша професійно зумовлена хвиля схильності до стресу. Головний страх — «Чи зможу я?». Невпевненість у собі призводить до підвищеної потреби у схваленні, підтримці. У конфліктних ситуаціях прагнуть придушити її розвиток будь-якими засобами (бояться виявити професійну неспроможність).
Через 10-15 років після початку роботи (етап професійної зрілості) поряд з підйомом творчих здібностей відбувається усвідомлення розриву між мрією і дійсністю, тяжіння до штампів (звичного), певна втрата інтересу до нового. Втрата радості від роботи, незадоволення роботою можуть призвести до педагогічної кризи. Друга хвиля схильності до стресу. Головний страх — «Чи правильний вибір я зробив?».
Третя хвиля схильності до стресу — вчителі 45-50 років.
6. Вправа «Портрет» (15 хв)
Учасники об’єднуються в три групи. Кожна група отримує аркуш паперу формату ЛЗ і складає «портрет» педагога відповідно до витягнутої картки, на якій зазначено вікові рамки педпрацівника:
• молодий фахівець;
• професійно зрілий учитель;
• педагог 45 і більше років.
Учасники повинні ще й визначити головний страх учителя в цьому віці. Коли відведений час на роботу сплине, спікери презентують напрацювання груп.
Пам’ятай: якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неї! Можливо, саме цей вислів є рецептом психологічного благополуччя не тільки вчителя, а й будь-якої людини взагалі. Адже і в особистому, і в професійному житті бувають ситуації, які не можна виправити. їх потрібно пережити, щоб жити. Щоб конструктивно розв’язати доступні волі людини проблеми й подолати критичні ситуації, необхідно спочатку вийти з-під влади стресу.
