Вплив темпераменту на привабливість.

                Швейцарські косметологи виявили прямий зв”язок між характером людини і її зовнішніми даними. І зробили обнадійливі висновки: красу можна виробити як силу волі, наполегливість та інші якості.

Відомо, що “чистих” типів темпераменту в природі не існує. У кожної людини присутня комбінація рис, притаманних і холекирку, і сангвініку, і меланхоліку, і флегматику. І лише домінуючі якості визначають її тип.

Із чотирьох типів темпераменту найкращим вважається сангвінік. Гнучка нервова система, приємний характер і вроджений оптимізм – все це сладає певний буфер, який захищає психіку від можливих потрясінь. Але, виявляється, бути сангвініком – це не лише відображати життєлюбство і відкритість… Вчені виявили, що сангвініки схильні до зовнішньої привабливості. Їм властиві позитивне ставлення до себе, самоповага і впевненість у своїх силах. Такий перелік якостей створює менше проблем в особистому житті і кар”єрному зрості.   Любов і самореалізація – от головні умови при яких звичайні зовнішні дані перетворюються в особливо привабливі. Знаючи про це, можна свідомо формувати і удосконалювати в собі ті риси характеру, які сприяють розквіту зовнішньої краси. І ціленаправлено впливати на негативні риси, які провокують наш “непривабливий” вигляд чи естетичні недоліки…

Фізіогномісти прийшли до такого висновку, що недоліки зовнішності мають корені в характері особистості. Жінка з холеричним типом темпераменту страждає обезводненням шкіри, варикозним розширенням вен і “дряблістю” м”язів. У дами-флегматика більше шансів зустрітись з такими проблемами, як целюліт, зайва вага, випадіння волосся чи припухлостями. Меланхолічний склад характеру нерідко пов”язаний із надмірною активністю сальних залоз, ожирінням і атонічністю шкіри. І, навіть, сангвініки не застраховані від проблем з шкірою. Через надмірну кількість мінералів у шкірі, колір обличчя може бути нерівномірним.

Проте, те що запрограмоване природою, не обов”язково повинно бути законом вашого вигляду. Ми в змозі працювати над собою, вносити корективи, змінюючи ставлення до себе і до оточуючого світу. Тож творіть красу своїми руками!!!

ВПЛИВ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Вчені з давнини намагалися виявити закономірності функціонування психіки людини.     У психології під темпераментом (лат. Суміш, соразмеренность) розуміють сукупність індивідуальних властивостей психіки людини, що виявляються в його поведінці і діяльності. Важливою властивістю темпераменту є його відносна стійкість протягом життя людини.

Іншими словами, це успадковані властивості нервової системи, що роблять вплив на швидкість засвоєння знань і формування навичок. Саме ці властивості визначають загальну психологічну активність, темп і ритм діяльності, емоційність, а також впливають на пам’ять, увагу, сприйняття. У одних людей психічна діяльність протікає рівномірно, вони спокійні, врівноважені, іноді повільні, їх руху скупі й доцільні. Інші ж, навпаки, дуже рухливі, неспокійні, шумні і жваві.Таким чином, темперамент визначає не те, що людина робить, а те, як він це робить.

Встановлено, що подібні властивості психіки роблять істотний вплив на процес вивчення іноземної мови. Залежно від швидкості сприйняття, зосередження уваги, психічного темпу студенти абсолютно по-різному освоюють нову мову.       Також вивчення мови, безсумнівно, залежить і від інших умов (наприклад, від мотивів). Якщо людина зацікавлена ​​в результаті, то незалежно від особливостей свого темпераменту, він виконає завдання енергійніше і швидше.   Отже, існує чотири основних типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, флегматичний і меланхолійний.

Холерик

Є володарем непростого темпераменту. Неврівноважений, іноді запальний, буває складним співрозмовником. Сам іноді страждає від своєї дратівливості і запальності, але нічого з ними вдіяти не може і втрачає контроль при емоційних обставинах. Однак, при наявності інтересу проявляє завидну ініціативність, енергійність і принциповість.

Мови найчастіше даються холерикові легко, «з нальоту». Будучи по натурі екстравертом, він прагне до нових контактів, до спілкування з людьми і з легкістю вступає в бесіду, не відчуваючи боязкості перед мовним бар’єром. Хороша вербальна пам’ять і швидкість реакції також дозволяють холерикові легше освоювати мову. Факторами, що утрудняють вивчення, можуть бути відсутність посидючості та емоційні перепади.

Сангвінік

Зазвичай швидко пристосовується до нових умов, діяльний і продуктивний в роботі, що викликає жвавий інтерес. Легко вступає в контакт з новими людьми, непосидючий і потребує нових вражень. Часто відчуває труднощі при виконанні тривалих і монотонних операцій. У зв’язку з цим не може успішно виконувати справу, що вимагає тривалого і методичного підходу, стійкості уваги, терпіння.      Будучи у вічному пошуку, він не досягає наміченої мети не тому, що відчуває дефіцит сили волі, а просто від регулярної зміни цілей.

Так само, як і холерик, сангвінік не відчуває труднощів з іноземними мовами. Його товариськість і привабливість сприяє розвитку мовних навичок і сприйняттю іншомовної мови. Високий темп засвоєння знань також допомагає сангвинику справлятися із завданнями. До факторів, що перешкоджає вивченню мови, можна віднести деяку поверховість і мінливість, а також постійне переключення уваги на іншу сферу (відволікання).

Флегматик

Повільний, спокійний у діях, міміці й мові, флегматик може довго і наполегливо працювати, не змінюючи виду діяльності і терпляче переносячи всі труднощі. Наполегливий і завзятий, він не любить порожньої балаканини і рідко виходить з себе, розраховує свої сили і доводить справу до кінця.

Будучи інтровертом, флегматик має низький рівень продуктивності вербальної (мовної) пам’яті і може відчувати скруту з розмовною мовою. Йому потрібен час для того, щоб звикнути до співрозмовника і встановити контакт. Зате, на відміну від холерика і сангвініка, він більш здатний до методичної діяльності, що вимагає витримки і сталості, і не стомлюється від неї.

Меланхолік

Йому властива стриманість і приглушеність мови і рухів, а також деяка сором’язливість, боязкість, нерішучість. Меланхолік емоційно ранимий, частіше за інших відчуває тривогу, страх, нерідко переоцінюючи характер загрози, такі люди легше стають жертвами правопорушень насильницького характеру. Сильні впливу часто викликають у меланхоліків тривалу гальмівну реакцію («опускаються руки»).

При вивченні іноземної мови меланхолік може зіткнутися з тим, що його підвищена тривожність перешкоджає вступу в вербальний контакт. У результаті успішність засвоєння мови може бути нижчою в порівнянні з іншими типами темпераменту. Однак, якщо дати меланхолікові можливість розкритися, він проявить себе як глибокий і вдумливий співрозмовник, здатний до змістовного діалогу. Також до його достоїнств можна віднести здатність вивчати мову індивідуально, оскільки у нього, на відміну від холериків і сангвініків, немає потреби постійно перебувати в колективі.

Необхідно відзначити, що в чистому вигляді окремі типи темпераменту практично не зустрічаються, і мова йде про переважання і поєднання властивостей певних типів, які й визначають поведінку людини.

Освоєння іноземної мови потребує систематичної і старанної роботи. Важливо, щоб учень знав, заради чого він витрачає час і енергію. Мав мотивацію і чітко поставлену конкретну мету. Важливо пам’ятати, що не існує хороших і поганих темпераментів. У кожного  є слабкі і сильні сторони, які необхідно враховувати в процесі занять мовою. Тому зусилля викладача повинні бути спрямовані на грамотне використання достоїнств і переваг темпераменту конкретного учня, поєднане з нейтралізацією негативних проявів.

На жаль, про різницю темпераментів часто забувають, і це призводить до нескінченного порівнянні з іншими, зі спробою перейняти чийсь стиль або підлаштуватися під стереотип. А між тим, саме в цих індивідуальних особливостях людини і містяться основи майбутнього успішного розвитку.