Нам з тобою довга випала зима,
І майбутнє знову покрива туман.
Хоч уже й здолали не одну орду,
Освятили шаблі у святім бою.
Виглядає промінь ледве із-за хмар,
Никнуть трави в полі від народних чвар.
Все тривожать душі прадідів моїх
Стяги малинові, складені до ніг.
Ні, не станем знову у чуже ярмо:
Нам козацьку вдачу від роду дано.
І покличем долю весну зустрічать,
Житом волошковим косу заквітчать.
ПІСНЯ НАД КРАЄМ
Гей, понад зорями ранковими,
Понад хвилями прозорими
Чути ніжний щебет солов’я.
Українську землю славить пісня та.
Боронити долю на землі моїй
Станемо пліч-о-пліч у борні святій.
Жити і трудитись буде весь народ,
Край мій порятує від лихих незгод.
Пісня солов’їна лине у блакить –
Волелюбність нашу зраднику не вбить.
УКРАЇНО-ЗЕМЛЕ
Дозрівають ниви
Колосом дзвінким,
Чути гомін хвилі
Степом золотим.
Україно-земле,
Калиновий край,
Працею і піснею
Всіх нас величай.
Сонечко з-за обрію
День свій почина.
Росами умиті
Руки трударя.
Хліб у кожній хаті –
Сонце на столі.
Хліб – це наша сила
У важкім труді.
